Діяння й вчинки

Релігійність людини виявляється в тому, як вона поводить себе з іншими людьми і як чинить в своїх мирських справах.

**

Усе, що чинить віруючий, він має робити з думкою про те, що зроблене ним буде представлено на детальний суд Всевишнього.

**

Дощ з’являється з хмар, а благодіяння – з сердець, які не забувають про Всевишнього.

**

Усе можна тримати під контролем, але характер…

**

Якщо людина в роках усе ще харчується грудним молоком матері, то це соромно. Але якщо вона це все ж таки робить, то відучити її буде вельми важко.

**

Страшний гнів у того, хто ніколи його не висловлює…

**

Тінь кривого дрюка не може бути рівною… Й не можуть бути рівними й правильными вчинки того, хто не спромігся встановити в собі духовного балансу.

**

Якщо в своєму ставленні до тебе люди орієнтуються на твої вчинки, то не має сенсу чекати, що ставлення до тебе зміниться раніше, аніж ти зміниш свою поведінку.

**

Немає нічого, що було б солодшим за здоров’я, більш гіркого, ніж залежність від інших людей та тяжче за вірність заповідям Всевишнього, коли умови цьому не сприяють.

**

Слово, не підкріплене ділом, знання закону божого, не підкріплене вірою, знання, яке не приводить до святості й аскетизму, дружба без вірності й життя без здоров’я – всі подібні до видіння в пустелі.

**

Життя в чиляхане[1] укріплює силу волі. В чиляхане особистість знаходить саму себе. У ній головне – відсторонення від мирського життя з усіма його земними турботами. А це, своєю чергою, потребуєт як високого степеню внутрішньої зрілості, так і надзвичайного зовнішнього розвитку. Але по-справжньому сучасна людина формується саме в суспільстві, а не в чиляхане. Лише в суспільстві, серед людей можна по-справжньому усвідоміти, що являють собою стосунки людей…

**

Будьте єдині, як закохані, але в роботі та справах будьте, як чужаки!

**

Не втрачайте часу на спроби розповісти про себе. Нехай це за тебе зроблять твої вчинки!..


[1] Чиляхана – спеціальне місце в суфійській обителі, де суфиї знаходились відокремлено, зазвичай сорок днів.