Інтерв’ю Фетхуллаха Ґюлена каналу ВВС

Інтерв’ю Фетхуллаха Ґюлена каналу ВВС

Фетхуллах Ґюлен Ходжаефенді вперше за 16 років дав інтерв’ю на телебаченні.

27 січня 2014 року Фетхуллах Ґюлен дав інтерв’ю кореспондентам каналу ВВС, відповів на запитання стосовно останніх подій у Туреччині, корупції, курдського питання, взаємовідносин сунітів-шиїтів тощо.

- Правляча партія говорить про звільнення всіх тих, хто належить до хізмета (перекл. «служіння» - рух, духовним наставником якого вважається Ф. Ґюлен). Наскільки негативно це впливає на сам хізмет, наскільки це вас турбує?

Будь-яка несправедливість нас турбує. Але неправильно казати, що всіх, кого вони звільнили, є представниками хізмета. Серед них є соціал-демократи, націоналісти, є ті, які з симпатією ставляться до хізмета. І ми в жодному разі не переконуємо усіх у тому, що вони нібито приховували свою причетність до хізмета. Я і раніше казав, і ще раз повторюся, що я не знаю тих людей, яких звільняють з посад направо й наліво. Я не перебільшую, бо усвідомлюю, що Аллах мене спитає за це потім.

Усі ці люди, серед яких є і прокурори, і судді, й представники управління безпеки, згодом, коли схочуть повернутися на свої місця, певно і заявлять про свої реальні політичні переконання і тоді вже нам не буде соромно, а певно, буде соромно іншим. Вірю, що вони лишаться сам-на-сам із совістю.

ЗЛОЧИНОМ ВВАЖАЮТЬСЯ ДІЇ, ЯКІ СУПЕРЕЧАТЬ ЇХНІЙ ТОЧЦІ ЗОРУ

- Чи вважаєте ви правильною думку про те, що хізмет за останні 50 років переживає найскладніші часи?

На їхню думку, якщо ми не поводимося так, як вони того бажають, так це злочин. Можливо, ми в чомусь і винні. Я взагалі дотримуюсь тієї думки, що все, що зараз з нами відбувається, то кара Аллаха. Ми кажемо, що йдемо праведним шляхом, але, певно, іноді робимо щось таке, що не відповідає нормам праведної людини. Тому Аллах і дає нам знак, ляпас, щоб ми отямилися. Але це не означає, що вони поводяться правильно. Аллах і в них запитає про їхні діяння.

-Як ви оцінюєте операцію щодо викриття корупційних махінацій та її наслідки у країні?

Навіть не знаю, із чого почати... Але з впевненістю можу сказати, що корупція мала місце. Це не лише моя особиста думка, так вважають усі. І цю думку не зломити.

Думаю, було певне негативне ставлення до джемаата (представників хізмета) і це стало причиною такого масштабного звільнення. Певен, що всі незаконно звільнені, добившись поновлення на роботі, скажуть про свої справжні політичні уподобання вголос, і тоді стане зрозумілим, що серед них є абсолютно різні люди, як, наприклад, представники націоналістичного руху, представники правої партії Національного Руху. Але ж все представлено було таким чином, що ніби операцією по розкриттю корупційних махінацій займалися лише представники хізмета, які, ніби, створили «альтернативну державу» і намагаються встановлювати свої правила.

МОЖЛИВО, ПРИЙДЕ ДЕНЬ КАЯТТЯ...

Мені здається, що вони й раніше мали певну неприязнь до нас, тому ця ситуація стала певним приводом показати своє бачення цього. Можливо одного дня вони розкаються. Так було вже раніше, коли нас звинувачували у тому, чого не було, а потім сотні людей надсилали електронною поштою листи з проханням пробачити. Але поки що ситуація виглядає не найкращим чином. До того ж у мас-медіа є люди, які підтримують хибний вектор розвитку подій.

СТРАЖДАЄ ІМІДЖ ТУРЕЧЧИНИ В ОЧАХ СВІТОВОЇ СПІЛЬНОТИ

Я вже пережив подібне у 1999 році, коли медіа зробили те саме, що і зараз. Вісім років тривав судовий процес проти мене, але врешті-решт було доведено, що я не винен. Один дослідник з Америки написав про все це книгу та в усіх подробицях змалював ту неприємну ситуацію. Отже, ситуація, яка склалася сьогодні, одна з тих, яку мені вже доводилося переживати. Але від нинішньої ситуації страждає репутація Туреччини, про що вже говорять США і Європейський Парламент. Адже в Туреччині відбуваються антидемократичні речі, антиправові. Сьогодні про це говорять майже всі.

- Вас і ваших прихильників звинувачують у тому, що ви створили «державу всередині держави». Так говорить не лише чинний прем’єр-міністр Туреччини, але й деякі інші представники влади. Також є думка про те, що якби не ваше особисте втручання, то операції з розкриття корупційних злочинів не було б взагалі.

Про це вже і медіа говорять, і ті, хто це говорить, теж знають. Близько 8-10 місяців тому Національна розвідка повідомила про цю операцію шановному прем’єр-міністру. Що проводяться такі розслідування, що на момент розмови виявлені відповідні факти. Дозвольте розповісти дещо з того, про що розповів днями мій товариш. Він їхав машиною проспектом, зупинився на червоне світло. Ззаду на його машину наскочила поліцейська машина. Вийшов поліцейський і почав на нього гримати, що це він винен у тому, що стояв і тому трапилася міні аварія. На що мій товариш відповів: «Вибачте, я не знав, що вийшов закон, який забороняє зупинятися на червоному світлі. Виходить, це моя провина».

РОЗМОВИ ПРО ДЕРЖАВУ ВСЕРЕДИНІ ДЕРЖАВИ ПРИКРИВАЮТЬ КОРУПЦІЮ ТА ІНШІ ЗЛОЧИНИ

Ситуація, яка склалася з корупційною операцією, дуже схожа на той випадок, що стався із моїм товаришем. І саме для того, щоб відвести увагу від фактів, почалися розмови про другу державу. Завважте, всі факти у справі розглядаються як норма, ніби нічого неправового не сталося.

НАЯВНИЙ ХАОС, ВОНИ ЗВІЛЬНЯЮТЬ ТИХ, КОГО САМІ ПРИЗНАЧИЛИ, ОТОЖ ЗВІЛЬНЯТЬ І НОВИХ...

Розмови про те, що накази про проведену операцію надходили від мене, є неправдивими. Адже вони почали звільняти одразу всіх задіяних у розкритті злочину у декількох містах Туреччини, і це ті люди, яких вони самі взяли на роботу. Тепер взяли нових, і якщо вони будуть неугодні, то і їх звільнять. Ось такий відбувається хаос. Я не причетний до цього. Можу з впевненістю сказати, що я не знаю жодного з тих, хто займався розкриттям злочинів.

- Ви часто кажете про те, що прагнете утримати хізмет подалі від політики. Але як ми бачимо саме хізмет сьогодні став однією з головних політичних дискусій. Як ви до цього ставитесь?

Єдине, що можу сказати, Аллах карає нас рукою інших за певні наші гріхи. Як казав Хазреті Омер: «Проаналізуйте свої гріхи, покайтеся, доки не настав судний день». Певно, настав час проаналізувати своє життя.

- Зараз багато говорять про те, що протягом досить тривалого часу ви підтримували правлячу партію, навіть мали спільні проекти. Але згодом ваші думки розійшлися у питаннях курдської проблеми і конфлікту у берегів Гази «Маві Мармара».

Ми ніколи не йшли спільним шляхом із жодною з партій. Так, ми могли підтримувати певні ідеї, адже це є проявом людського ставлення і розуміння ситуації. На референдумі я сказав те, чого до цього ніколи не казав: «Усі мають підтримати». Так, тому що то був демократичний прорив. Ми не мали жодного відношення до політики крім того, що скористалися правом голосу. Можливо, серед правлячої партії і є декілька осіб, які нам симпатизують. Звичайно, можна було б висунути і своїх кандидатів до правлячої партії, але цього ніколи не було у наших намірах.

Щодо курдського питання: ми підтримували рішення цієї проблеми ще до правлячої партії. Я особисто надсилав листа і підготовані документи правлячій партії, у яких говорилося про необхідність забезпечення території, на якій проживають курди, школами, мечетями, підняти рівень освіченості людей, посилити системи безпеки, надати розвитку духовному життю заради майбутнього всієї країни. Але на мої пропозиції не відгукнулися.

Ми більше ніж на десять років раніше за них говорили про цю ситуацію і її вирішення. Коли з їхнього боку не було жодних дій, друзі, товариші, всі ті, хто симпатизують нам, почали активно відкривати школи, безкоштовні навчальні курси і тим самим підвищили рівень освіченості молоді. Саме цим вони намагалися призупинити, перешкодити стрімкому потоку вербування молоді гірськими терористами.

Але чомусь сьогодні наші дії розцінюють як негативні і намагаються використати проти нас. Ми боремося з проблемами шляхом підвищення освіченості людей. Ми також боремося з бідністю на Сході шляхом залучення величезних інвестицій і на сьогодні ми досягли великих успіхів. Така ж ситуація і в Північному Іраку. Я не був сам, але розповідали, що там настільки процвітають наші паростки, любо подивитися.

І всі обвинувачення у тероризмі є жорстокою брехнею. Ми підтримуємо філософію Мевляни, який прагнув миру й любові в усьому світі.

Скільки разів ми збиралися за одним столом з ортодоксами, вірменами, пили чай і мирно розмовляли, спілкувалися. Саме завдяки Божій волі і за допомогою наших друзів це здійснилося.

Вони говорять про проект Середньої Азії з Ізраїлем. Так, я спілкувався з їхніми равинами. Вони досить позитивно оцінили діяння хізмета, адже мова йде про людські цінності. Це все. Думаю, що ніхто не має права вигадувати щось більше, ніж було. Не мають права й казати, що ніби ми надаємо іудеям перевагу над нашим народом. Усі ми люди і любимо їх за це, так робив наш Пророк.

Але ж вони обговорюють це питання в рамках конфлікту у берегів Гази «Маві Мармара». В одному з інтерв’ю мене запитали: «Як ви оцінюєте ситуацію?». Я відповів: «Якби ж можна було до останнього дотримуватися дипломатичних норм, якби ж до останнього не використали силу й зброю. Адже це лише призведе до ускладнень і погіршення конфлікту». Не знаю, які заголовки вигадали газети, але в Туреччині цю ситуацію висвітлено було по-іншому. Ніби я надаю перевагу іншому народу, а не своєму. Зараз я би сказав так само. До останнього необхідно намагатися вирішити питання мирним шляхом. Не треба жертвувати людським життям, не треба, щоб проливалася кров.

- Я б все ж хотів уточнити вашу позицію з приводу курдського питання. Ви сказали, що давно вже розпочали діяльність, спрямовану на вирішення курдського питання, відкрили школи. Але, як ви зазначили, на той час вас не підтримали у цьому. В останні чотири-п’ять років вам закидають причетність до розслідування питань, пов’язаних з Курдським союзом, до розкриття таємних переговорів в Осло, до операції, пов’язаної зі Службою Національної розвідки. Що ви можете сказати з цього приводу?

Вважаю, що з курдським союзом можна вести перемовини, не бачу в цьому нічого поганого. Але якщо це роблять представники держави, то вони мають робити це на певному рівні. Якщо не дотримуватися певних норм, то можуть сказати, що існує «паралельна структура». Коли заарештували Оджалана, казали, що затримали дітовбивцю, терориста. Представники держави затримали його саме як терориста. Тоді ще це була інша правляча партія. Ми не виступали з заявами проти Оджалана і його союзу, але вони мають певні претензії до нас. Думаю, що сьогоднішня влада заради налагодження з ними гарних відносин і заручення на майбутнє їхньою підтримкою на виборах підтримує цю негативність щодо нас.

Я особисто проти Оджалана нічого не казав. Знаю, що влада проголосила його терористом, вкинула у в’язницю і мала намір застосувати смертну кару. Але не здійснила цього через стійку позицію Європейського союзу. Права партія Національного Руху теж була налаштована на найсуровіший вирок, можливо і правляча партія також, але з деяких незрозумілих причин сьогоднішні представники влади намагаються підтримувати з Курдським союзом хороші відносини.

МИ ЗА МИР І БРАТЕРСТВО, АЛЕ ПРИБІЧНИКИ ІРАНСЬКИХ УГРУПУВАНЬ ПРОТИ ЦЬОГО

Ми одна багатонаціональна країна, у нас є і турки, і курди, і лази, і черкеси, і абхазці. У літературі дуже часто зустрічається термін «жителі Анатолії». Вважаю, що саме таке потрактування відіграє важливу роль у розумінні єдності між нами всіма.

Я завжди казав і буду казати про те, що мир і домовленість мають бути основною наших відносин. Близько вісімдесяти відсотків людей вважають так само. Цього не хочуть лише ті, що в горах, ті, які належать то сирійських й іранських терористичних угрупувань. Цього не хоче Джеміль Байик, Ферман Хюсейн, представники іранської партії незалежного життя Курдістану (PJAK). Вони кажуть, що ми намагаємося асимілювати курдів. Але чому вони не бачать того, що ми завжди пропагуємо розвиток курдської мови, відкриття курдських телевізійних каналів тощо.

ОДЖАЛАН І КУРДСЬКА РОБОЧА ПАРТІЯ ЗАВЖДИ БУЛИ НЕЗАДОВОЛЕНІ НАШОЮ ДІЯЛЬНІСТЮ

Ми також пропонували запровадити курдську мову як другу на вибір у середніх та вищих навчальних закладах. І є багато всього, про що можна було б говорити стосовно цього питання. Але все одно чомусь нашу діяльність намагаються представити їм як таку, що направлена проти них, і медіа відіграють у цьому не останню роль. Оджалану, представникам терористичних угрупувань у Сирії й Ірані завжди не подобалося, що завдяки нашій діяльності курдська молодь замість того, щоб іти в гори, підвищує рівень знань у наших освітніх закладах, що у вільний час вони відвідують бібліотеки і займаються самоосвітою. Вони прагнули того, щоб молодь тягнулася в гори, щоб між курдами і турками завжди була ворожнеча, ненависть, неприязнь.

- Якщо ви перебуватимете в Туреччині під час виборів, чи віддасте свій голос за правлячу партію. І якщо пан Ердоган подасть свою кандидатуру на президентське крісло, чи проголосуєте ви за нього?

У своєму житті мені лише раз довелося скористатися правом голосу. Коли Тургут Озал висунув свою кандидатуру як депутата від партії Неджметтіна Ербакана і муфтій Яшар Тунагюр як представник ізмірського округу. Тоді я проголосував за них обох. Більше мені не довелося скористатися цим правом – то я був у в’язниці, то я переховувався, то я був під слідством і тимчасово позбавлений цього права. Але не було такого, щоб я навмисно не скористався голосом. Вважаю, що кожна людина, яка має право голосу, має обов’язково ним скористатися. Це демократичне право. Стосовно сьогоднішньої ситуації я не маю наміру висловлювати свою позицію, як я зробив це під час референдуму. Єдине, що можу сказати: «Якщо це людина, яка дотримується законів, якщо вона з повагою ставиться до демократії, якщо може добре порозумітися з людьми і поважає їхню думку...». Хоча навіть і цього може не скажу. Думаю, люди самі все бачать і розуміють. Не потрібно на когось тиснути чи направляти.

ПИТАННЯ ПРО МЕЧЕТІ І МІСЦЯ ПОКЛОНІННЯ АЛЕВІТІВ НЕ Є АСИМІЛЯТИВНИМ

- Ви пропагуєте міжрелігійний діалог на міжнародному рівні, але в самій Туреччині існує величезна прірва між сунітами і алевітами. Якщо я правильно пам’ятаю, вперше ви заговорили про проект «Мечеть-джемеві» ще у 1995 р. Але коли проект почали втілювати в життя, деякі представники алевітів занепокоїлись, сприйнявши цей крок як асимілятивний. Що ви можете сказати про це?

По-перше, можу сказати, що не всі сприймають цей проект негативно. Багато хто з алевітів Туреччини повністю його підтримують. Я особисто знайомий з одним з представників алевітів – професором Іззеттіном Доганом. Він приїздив до мене, я до нього. Ми часто спілкувалися і обговорювали ці питання. На нашу думку цей проект мав би обєднати сунітів й алевітів нашої країни у згоді і братерстві. Можливо, ми помилились. Людині властиво помилятися. Але все ж багато хто підтримує цей проект і вважає його правильним кроком на шляху порозуміння. І метою цього проекту ні в якому разі не було асимілювання, про яке деякі так наполегливо говорять. Думаю, вони теж колись зрозуміють свою помилку.

АЛЕВІТІВ І СУННІТІВ ЗРОБИЛИ ВОРОГАМИ

Протягом багатьох років, починаючи з подій 1938 р., сунітів налаштовували проти алевітів і навпаки. Представникам обох ісламських направлень навіювалася думка про те, що їхні «супротивники» є людожерами, які зжеруть їх усіх. На превеликий жаль, шлейф цього безглуздого іміджу тягнеться і до сьогодні.

За нашим проектом люди можуть зайти до мечеті, здійснити намаз, зайти до джемеві, здійснити аїн (рел. поклоніння), а потім разом попити чай на спільній території, поговорити і переконатися в тому, що ніхто нікого не зїсть. Звичайно, для порозуміння і відмови від стереотипів потрібен час. Необхідно зробити так, щоб алевіти мали право на своє управління з релігійних питань, щоб у джемові були такі люди, як у мечетях імами, які б розповідали про особливості алевізма, щоб вони, як і імами, отримували зарплатню і мали офіційний статус. Алевіти мають свою манеру поклоніння – аїни, рухи, схожі на сема представників ордену Мевлеві, до цього треба ставитися з повагою. Жодним чином не йде мова про асиміляцію, час це доведе.

ТРИ ОСНОВНИХ ПИТАННЯ

- Існують деякі візії з приводу непрозорості намірів представників хізмета. Як ви можете це прокоментувати? Якою ви бачите сьогоднішню Туреччину, якими є основні проблеми, що потребують негайного вирішення?

Думаю, основними проблемами на сьогодні є розкол і конфлікт. Вони не є новими, їхнього вирішення потребувало суспільство ще наприкінці ХІХ ст. Другою проблемою лишається бідність, а третьою і не менш важливою – неосвіченість.

Але з Божою допомогою ми продовжимо нашу справу. Як казав Мевляна Джелаледдін Румі, «Свічка нічого не втратить, якщо запалить своїм вогнем іншу свічку». Доки ми матимемо, чим поділитися з іншими, ми будемо це робити. Дуже багато людей різного світобачення підтримують нашу позицію. Вони пропонують такі неймовірні на перший погляд речі, які не можуть не радувати. Наприклад, один пропонує побудувати університет, інший – школу. Ось такі відбуваються речі.

СИТУАЦІЮ ЗМІНИТИ ВАЖКО, АЛЕ Я НЕ ВТРАЧАЮ НАДІЮ

- Представники хізмета і деякі представники правлячої сторони говорять про те, що загострення ситуації не зменшиться до президентських виборів. Як ви бачите майбутнє Туреччини і хізмета у рамках цього питання?

Цей супротив, це загострення, ненависть так швидко не минуться. Сьогоднішня ситуація зачепила гордість деяких людей. І цього вони так легко не пробачать. Можливо, все і не залишиться, як раніше. Але я не втрачаю надії, що таки буде якнайкраще. Тому я і написав того листа президентові і передав його з моїм другом Фехмі Беєм. Президент схвалив мій жест.

Але прем’єр-міністр висловив своє невдоволення. Чи з того, що лист був адресований саме президентові, чи то з інших причин. Але він висловив своє невдоволення на зборах. Мені здається, що є в його оточенні люди, які підбурюють його до таких дій. Я ні в я кому разі не сказав би, і не маю морального й етичного права цього казати, ні серце, ні совість, ні мій язик не дозволять мені таке сказати, що ніби в людини спостерігається неврівноваженість, чи то параноя. Але мені здається, що то направляють у неправильне русло.

Я ніколи не втрачав надії на те, що весь цей хаос з поміччю Аллаха скінчиться. Ніхто не виступав проти тих мостів дружби, тих шкіл, відкритих у 160 країнах світу, проти олімпіади з турецької мови. Усі схвалювали, підтримували. Сьогодні, якщо держава хоче, вона може закрити ці школи, може, та я просто прошу – не закривайте, звільніть вчителів, які вам не до вподоби, але не закривайте. Я казав це і Чевіку Біру, не раз казав це і тим, хто прагне закрити школи. Нехай ці школи будуть вашими, самі визначайте вчителів, директорів, але не закривайте, нехай вони існують. Ми відкриті до діалогу. Ці школи – діяльність заради людства. І не важливо, хто стоятиме на чолі, аби тільки зерно дружби і діалогу, вкинуте у землю 160 країн, мало свої паростки. Не закривайте їх тільки через неприязнь до нас, збережіть їх.

Pin It
  • Створено .
Авторські права 2021 © Фетгуллах Гюлена веб-сайту. Усі права захищені.
fgulen.com є офіційним джерелом з Фетхуллаха Гюлена, відомий турецький учений і інтелектуальної.