Фетхуллах Ґюлен стосовно обвинувачень у спробі військового перевороту

Фетхуллах Ґюлен стосовно обвинувачень у спробі військового перевороту

15 липня Туреччина пережила одну з найстрашніших подій сьогодення – спробу військового перевороту, яку можна сміливо назвати терористичним актом. Турецька нація показала свій спільний супротив перевороту, продемонструвавши таким чином свою прибічність демократії. Я також під час цієї спроби виступив категорично проти перевороту.

Не минуло й двадцяти хвилин після спроби військового перевороту, як шановний Ердоган звинуватив в усьому мене. Змушує замислитися той факт, що коли ще навіть не було зрозуміло, що і чому відбувається, так швидко знайшли винного. Мені, як людині, яка за останні 50 років потерпала від кількох військових переворотів, образливо чути у свій бік такі заяви. Я жодним чином не приймаю ці звинувачення.

Вже 17 років я за своєю власною волею живу у США в маленькому селі. Не мають жодного зв’язку із правдивістю закиди, що ніби я за 10.000 кілометрів від батьківщини займався змовою з армією, яка восьма за потужністю у світі, проти правлячої сили, змовою, спрямованою на здійснення перевороту. До речі, світова спільнота теж не вважає ці закиди правдивими. Якщо серед військових, які брали участь у спробі військового перевороту є ті, які позиціонують себе як ті, що симпатизують Хізмету, то вони зрадили своєму народу, батьківщині, зрадили принципам і цінностям, які я сповідую все життя, і стали причиною горя і нещастя сотні тисяч людей.

Якщо серед військових і є такі, хоча я маю глибокі сумніви, що це правда, то не можна прирівнювати їхні помилки до дій усіх представників Хізмету. Хай Аллах їх розсудить.

Ніхто, і я також, не має верховенства над правом. Ким би не були ті, хто здійснив спробу військового перевороту, вони мають пройти всі правові процедури і покарані за законом. Через те, що Верховний суд в Туреччині з жовтня 2014 р. має підпорядкування владі, навряд чи рішення суду буде справедливим. Як я вже раніше не раз зазначав, саме через це я б дуже хотів, щоб було створено міжнародну незалежну комісію по розгляду справи спроби військового перевороту, до рішення якої я поставлюся з відвертою згодою.

Представники Хізмету за все існування руху жодного разу не брали участі у силових протистояннях. За останні три роки вони потерпають від «полювання на відьом», як називає свої дії Ердоган. Їх принижують, знущаються, відбирають майно, але і тут представники Хізмету жодного разу не пішли шукати рішення на площі, не вступали у силові протистояння із поліцією чи військовими, вони завжди шукали і шукають вирішення проблем лише правовим шляхом.

Вже три роки поспіль в Турецькій республіці говорять про «паралелльну державу», створення якої приписують мені і тим, хто мені симпатизує. Уряд Туреччини після корупційного скандалу 2013 р. наказав затримати 4000 осіб, звільнити з посад більше ніж 10000 людей, закрити сотні фірм, безправно забравши їхнє майно, стверджуючи, що то все є люди з Хізмету. Але до сьогодні уряд не знайшов жодного доказу тому, про що стверджують. Ще тодішній прем’єр-міністр, говорячи у травні 2013 року, що зустріч зі мною буде для ного подарунком небес, після корупційного скандалу почав виступати з гучними промовами і називати представників Хізмету грубими, образливими словами на кшталт «вампіри, що п’ють кров».

Після спроби військового перевороту образи, висловлені урядом, перейшли всі межі. Турецький уряд мене і тих, хто симпатизує Хізмету, називає «вірусом, раковими клітинами, яких треба позбутися». Сотні тисяч людей, які підтримували створення навчальних закладів, освітянських спілок, представлені тепер як нелюди. У них безправно відбирають майно, заморожують рахунки у банках, анулюють закордонні паспорти і забороняють виїзд за кордон. Сотні тисяч людей – жертви «полювання на відьом» , переживають справжню трагедію людяності. Близько 90000 людей було звільнено, сред них 21000 вчителів, які втратили право на викладання, про що не раз писали у пресі. Невже уряд Туреччини приречить сім’ї цих освітян на голод? Адже вони не мають тепер жодної можливості викладати і до того ж не можуть виїхати з країни. А чи не схоже це все на дії, які передували свого часу в історії Європи проявам геноциду?

Я бачив у своєму житті усі військові перевороти, що мали місце в Туреччині. І, як і всі представники турецької нації, сильно постраждав від цих подій. Після березневого перевороту мене вкинули до в’язниці. Після вересневого перевороту проти мене порушили справу і наказали затримати, тому мені довелося шість років переховуватися. Після подій 28 лютого 1997 р. проти мене відкрили справу «Одноосібна беззбройна терористична організація» і було висунуто вимогу про страту. Під час військових заколотів мені висували звинувачення у лідерстві терористичної організації і всі три рази я зміг довести, що це не так.

Свого часу я мав дружні стосунки із шановними Тургут Озалом, Сулейманом Демірелєм, Бюлентом Еджевітом, кожен з яких мав свої політичні погляди. Але всі вони говорили про те, що Хізмет робить великий позитивний внесок в освіту і суспільний мир. Незважаючи на те, що я завжди тримався осторонь політичного ісламу, я підтримував Ердогана і партію АКП у ті часи, коли вони виступали за демократичні реформи. Але я завжди був проти того, щоб армія силою впливала на політику, я завжди був проти військових переворотів. Двадцять два роки тому я казав, що не треба крокувати назад, у протилежний бік від демократії, тоді мої слова піддалися жорсткій критиці. Але і сьогодні я вважаю так само.

На сьогодні я маю більше 70 книг, серед яких є й ті, в яких зібрані мої статті за 40 років, а також мої проповіді. В жодному слові, реченні з моїх праць не знайдеться навіть натяку на заколот. Навпаки, я завжди говорив про демократію і світові людські цінності.Туреччина має будуватися на демократичних засадах. Ні військові перевороти, ні авторитарний цивільний уряд не вихід з критичної ситуації.

На превеликий жаль в ситуації, коли опозиційна преса або заборонена, або ж придушена владою, значна частина турецького народу, на яку впливала пропаганда правлячої сили, повірила в те, що саме я стояв за спробою військового перевороту. Хоча світова спільнота, яка має змогу більш об’єктивного сприйняття інформації, усвідомлює, що це все робиться лише заради зміцнення влади у країні.

Можливо, не так важливо, що думає з цього приводу більшість, а важлива та правда, яку можна отримати шляхом справедивого і чесного розслідування.

Безперечно і я, і десятки тисяч людей, яких безпідставно звинувачують у заколоті, хотіли б очистити свою репутацію. На превеликий жаль з жовтня 2014 року і я, і представники Хізмету, втратили можливість досягти чесного розслідування свооєї справи у турецьких судах через безпосереднє підпорядковування останніх правлячій силі. З цього приводу я звертаюся до турецького уряду і обіцяю повне сприяння за умови створення незалежної міжнародної комісії для розгляду справи щодо перевороту. Якщо навіть одна десята частина звинувачень, висунутих проти мене, підтвердиться, я обіцяю повернутися до Туреччини і понести найтяжче покарання.

Вже протягом двадцяти п’яти років представників Хізмету перевіряють всілякі служби безпеки, розвідки у багатьох країнах світу і не находять жодної позаправової дії. Тому у багатьох країнах світу сьогодні не беруть до уваги слова турецького уряду стосовно Хізмету.

Головна особливість Хізмету – аполітичність, зосередженість на соціальних питаннях, які турбують народи і можуть стати загрозою майбутньому. У ситуації, коли іслам асоціюється з тероризмом, неосвіченістю, кровопролиттям, важливим є вирощування поколінь освічених, готових до діалогу людей. Я завжди розумів, що проблемами нашої країни є неосвіченість і бідність, я радив людям, які мені симпатизують, відкривати не мечеті і курси Корану, а навчальні заклади, і школи зокрема. Представники Хізмету займаються освітянською діяльністю не лише в Туреччині. Вони відкрили навчальні заклади, центри допомоги, лікарні у 160 країнах світу. І це не лише заради мусульман, це заради того, щоб усі люди, незалежно від національного коріння і віросповідання, за необхідності змогли скористатися цими благами.

Представники руху відкрили в Пакистані ліцеї для дівчат у найскладніших з культурної точки зору регіонах країни, відкрили школи на африканській землі, якраз у період, коли вона потерпала від внутрішніх війн. У Нігерії, коли Боко Харам вербувала дівчат, представики Хізмету відкрили школи для тамтешніх дівчат. І у Франції, і у країнах, де розмовляють французькою, живуть представники Хізмету, які розділяють мої думки стосовно необхідності боротьби з радикальними ісламістами, важливості підтримки офіційної влади тих країн у протистоянні радикальним ісламістам. Я завжди мріяв про те, щоб мусульман, які живуть на території інших держав, згадували не за їхніми проблемами, а за позитивними внесками, згадували як людей доброї волі, індивидів. Я багато разів , незважаючи на погрози, проклинав і проклинаю такі терористичні організації, як Аль Каїда, ІГІЛ, які заплямили обличчя мусульман своїми жахливими терористичними актами. На превеликий жаль турецький уряд звинувачує представників Хізмету у кривавій спробі перевороту 15 липня, людей, які не мають жодної причетності до тероризму. До того ж уряд Туреччини робить гучні заяви стосовно Хізмету головам інших держав. Закликаю уряди усіх держав не сприймати серйозно ці заяви і відмовляти у нераціональних зверненнях і проханнях.

До того ж уряд Туреччини оголосив рух Хізмет терористичною організацією і закрив школи, лікарні, центри допомоги, спілки й організації. Під варту взято десятки тисяч представників Хізмету, лікарів, вчителів, науковців, журналістів. До сьогодні не знайдено жодного доказу стосовно причетності цих людей до спроби перевороту чи до терористичних дій.

Немає жодного логічного роз’яснення тому, як можна брати під варту замість того, кого розшукують, членів його сім’ї, як можна брати під варту людей (у даному випадку представників преси), не враховуючи їхній незадовільний стан здоров’я, який зв’язок між спробою військового перевороту і підпалом культурного центру у Франції, який зв’язок між заколотом і закриттям 35 лікарень і центрів соціальної допомоги, звільненням 1500 представників вищих навчальних закладів?

Вбачається, що уряд Туреччини просто під прикриттям боротьби з Хізметом намагається буквально очистити державні установи від тих, хто їм не присягає у вірності, а також залякати цивілних людей з метою уникнення спроб протесту.

Як уже говорилося у західній пресі, відомі свіжі преценденти насилля над людьми у турецьких в’язницях. Це суцільна людська драма.

Важливу історичну цінність має факт зупинення військового перевороту 15 липня з точки зору протистояння народом проти антидемократичних сил. Але недостатнім є зупинення перевороту для одержання демократії в країні. Ні авторитаризм, ні правління меншості, ні пресинг правлячою силою підкорених чи меншості не є ознаками демократії.

Верховенство права, фундаментальні права, свобода слова – без цього демократії немає. Справжня перемога Туреччини у питанні демократії можлива лише за умови дотримання основ демократії».

Pin It
  • Створено .
Авторські права 2020 © Фетгуллах Гюлена веб-сайту. Усі права захищені.
fgulen.com є офіційним джерелом з Фетхуллаха Гюлена, відомий турецький учений і інтелектуальної.